Люди потребують інформації про землю
84% власників паїв відчувають так званий "інформаційний голод" і 500 тисяч потребують юридичної підтримки із земельних питань.
Результати загальнонаціонального дослідження, проведеного на замовлення Проекту USAID «АгроІнвест», свідчать, що українські аграрії – власники земельних паїв фактично перебувають у стані інформаційного голоду. 84% їх оцінюють свій рівень поінформованості про земельні питання як недостатній. Через відсутність відповідних знань багато хто з них позбавлений можливості приймати усвідомлені рішення щодо майбутнього земельних ділянок.
Ці дані під час інтерв'ю навела Марина ЗАРИЦЬКА, яка у складі Проекту USAID «АгроІнвест» відповідає за інформаційний компонент. Розмова з нею присвячувалась результатам згаданого дослідження, яке виявилося наймасштабнішим із усіх, які колись проводилися в Україні на земельну тему.
- Яким джерелам інформації аграрії віддають перевагу?
– На лідерських позиціях знаходиться телебачення. Його авторитет в агросередовищі залишається безперечним. Це підтверджують результати нашого дослідження. За оцінкою респондентів, телебачення є основним джерелом інформації із земельних питань для 59% опитаних власників земельних паїв.
Як на мене, нічого дивного в цьому немає: телебачення всюдисуще, практично у кожному сільському будинку є телевізор. Добре, що люди мають можливість отримувати потрібну їм інформацію, яка сама приходить у їхні будинки. Важливо, щоб ця інформація була справді достовірною, а спілкування – довірчим, зі знанням справи, з гарним відеорядом.
Не складають своїх позицій і друковані видання. Близько половини (48%) власників паїв сказали, що зі сторінок газет та журналів дізнаються про земельні новини.
Подейкують, що згодом газети та журнали кануть у небуття. Мовляв, із інформаційного ринку їх витіснять Інтернет-видання. Зрештою, і динаміка їхнього розвитку підтверджує, що в майбутньому може так і статися. Але...
Зараз ми говоримо про сьогоднішній день, а його особливість у тому, що село не дуже товаришує з Інтернетом. Лише 14% респондентів назвали його важливим джерелом інформації, 8% - не дуже важливим, а 79% - зовсім неважливим.
Чому так сталося? На те є багато причин. Одна з них – значна частина власників земельних паїв (79%) має поважний чи дуже поважний вік. Для багатьох із них Інтернет - те саме, що й задзеркалля: всі про нього чули, але ніхто не бачив.
Водночас «АгроІнвест» надає великого значення Інтернет-можливостям. Адже серед власників паїв майже 12,6% людей віком до 39 років. Зрозуміло, що економічна дійсність змушуватиме їх освоювати все нове, отже, постійно прогресувати.
Зокрема ми розповідаємо аграріям про те, що доступ до Інтернету можна отримати в бібліотеках, які приєдналися до проекту «Сучасна бібліотека». Говоримо про те, що саме через бібліотеки можна зайти на Земельний портал України (ZEM.UA), який створила та підтримує Асоціація «Земельна спілка України» за сприяння нашого Проекту. Там зібрано дуже багато корисної інформації щодо земельних відносин. Зокрема, там розміщені докладні покрокові інструкції, як діяти у тих чи інших випадках, а також шаблони різних документів, необхідних для тих, кому треба звернутися за реєстрацією земельної ділянки або для оформлення прав власності на землю. Скориставшись ними, власники паїв самостійно можуть вирішити багато проблем.
- Ви нічого не сказали про можливості радіо та про те, як воно їх використовує при висвітленні земельної теми.
– Лише 28% наших респондентів назвали радіо важливим джерелом. Ще 20% сказали, що досить активно черпають із радіопередач земельну інформацію. Зізнаюся, такі низькі показники для мене стали несподіванкою. Я завжди вважала, що радіо у житті аграріїв займає особливе місце.
Чи вичерпало радіо свої ресурси? Впевнена, що ні. У рамках проекту «Моя земля – моє право», який ми реалізуємо спільно з Українським освітнім центром реформ, регулярно виходять дві радіопередачі. Сподіваюся, багато хто їх чув на хвилях радіо «Ера». Йдеться про десятихвилинну програму «Моя земля – моє право» та ток-шоу з експертами із земельних питань. Сподіваюся, що цей ресурс стане у нагоді багатьом власникам паїв та фермерам, які шукають інформацію із земельних та аграрних питань.
- Існує так зване «сарафанне» радіо. Це коли до поширення інформації долучаються родичі, друзі та просто знайомі люди. Чи використовуєте ви «сарафанне» радіо у своїй роботі?
– «Сарафанне» радіо і зараз працює потужно. І це за наявності комп'ютерів, телевізорів, радіо, газет, журналів. Думаю, що «сарафанне» радіо ще довго залишатиметься важливим джерелом інформації, і фермери йому довірятимуть.
Хто у цьому випадку поширює інформацію? Людина, яка викликає особливу довіру. Це – кум, брат, сват, близький друг тощо. Якщо їм не вірити, то на кого тоді покладатися?
Вважається що«сарафанне» радіо сприяло входженню Польщі до Євросоюзу. Справа в тому, що свого часу багато поляків виїжджали до європейських країн на заробітки. Працюючи там, вони знайомилися із життям місцевого населення, його побутом, культурою, традиціями. І коли поверталися додому, розповідали про побачене своїм рідним та знайомим. І їм вірили. Вірили навіть більше, ніж офіційних джерел інформації. Фахівці визнають, що саме «сарафанне» радіо значною мірою налаштувало поляків на входження до об'єднаної Європи.
Ми також покладаємо великі надії на «сарафанне» радіо, але тут робимо ставку на тих носіїв інформації, які можуть надати справді кваліфіковану пораду. Тому залучаємо до своєї роботи сільських активістів, проводимо семінари на земельну тематику для голів сільських та селищних рад, співробітників консультаційних служб, інших людей, які можуть консультувати фермерів, керівників сільгосппідприємств та власників земельних ділянок. Ми їм розповідаємо про законодавчі нововведення, порядок реєстрації прав на землю та інші аспекти земельних відносин. А від них ця інформація поширюється серед інших людей, яких вона теж безпосередньо стосується, і якою вони можуть скористатися, коли виникає така потреба.
До речі, 43% опитаних назвали голів сільських рад важливим джерелом інформації, а орендарів – 34%.
- Звідки переважно черпають земельну інформацію керівники фермерських господарств та сільгосппідприємств?
- Джерела тут різні, та все ж фермери та керівники сільськогосподарських підприємств більше довіряють колегам. 73% респондентів вважають їх важливим джерелом інформації. Для порівняння – сільські ради важливим джерелом інформації назвали 57% опитаних, сільські сходи та Держземагентство – по 41%, органи районної влади – 37%, місцеві осередки політичних партій – 9%, неурядові організації – 8%.
Чи вся інформація доходить до споживачів? Чи достатньо її? На жаль, як показало наше дослідження, лише 16% власників земельних паїв, а також близько половини фермерів та керівників сільгосппідприємств, свій рівень «земельної» поінформованості оцінили як достатній.
Це дуже важливі цифри, які свідчать про незадоволений попит на інформацію із земельних питань. 84% власників паїв відчувають гострий інформаційний голод. Це показує, що в цьому напрямку всім нам доведеться ще багато працювати.
- Рівень обізнаності визначається наявністю проблем. Якщо вони існують, люди змушені їх вирішувати. Тому цікавляться, як це краще зробити, шукають потрібну інформацію. А з якими проблемами найчастіше доводиться стикатися з власниками земельних паїв?
– Незважаючи на фактичне завершення видачі актів на право власності, суперечки, пов'язані з оформленням прав власності на землю, за частотою виникнення досі залишаються на першому місці – 38,3%. Багато непорозумінь виникає під час переговорів щодо оренди землі. Про це заявив кожний п'ятий респондент. Порядок передачі чи успадкування землі за частотою суперечок знаходиться на третьому місці – 16,6%.
Майже половина всіх суперечок (43,6%) відбувається з орендарями. Зазвичай дві сторони мають претензії одна до одної. Власники паїв скаржаться на незначну орендну плату, а фермери та керівники сільськогосподарських підприємств, навпаки, стверджують, що вона є надто високою, і тому страждає на ефективність агровиробництва.
Не завжди орендна плата сплачується вчасно. Кожен п'ятий респондент поскаржився, що орендарі не повністю розраховуються з ними.
Третина суперечок (32,5%) відбувається з органами влади. А це означає, що власники паїв опиняються у невигідних для себе умовах.
Поясню, в чому тут річ. Переважно як орендарі виступають потужні сільськогосподарські підприємства. Зазвичай, у своєму штаті вони мають висококваліфікованих юристів. Останні мають захищати інтереси своїх роботодавців. Місцеві органи влади мають кращий доступ до юридичної допомоги, ніж фермери.
Питання – як захистити свої права аграріям? Адже не кожен, перебуваючи у конфліктній ситуації з тим самим орендарем чи з владою, здатний найняти юриста, щоб отримати від нього відповідну юридичну консультацію.
Проект «АгроІнвест» докладає значних зусиль, щоб власники паїв не залишилися без юридичного супроводу. Правову допомогу ми надаємо через наших партнерів – громадські організації, де працюють кваліфіковані юристи-земельники. Такі програми сьогодні ми підтримуємо у восьмих областях України – Дніпропетровській, Житомирській, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Херсонській та Чернівецькій.
Крім того, за Земельного союзу України за сприяння «АгроІнвесту» створено Ресурсний центр, який згуртував дуже кваліфікованих юристів. Саме вони підтримують згаданий раніше Земельний портал України (ZEM.UA), а також аналізують типові проблеми.ти, з якими стикаються власники паїв та фермери, створюють покрокові схеми для вирішення земельних питань. А головне – проводять навчання для сільських та селищних голів, співробітників дорадчих служб та всіх тих, до кого власник паю може звернутися за порадою. У такий спосіб ми намагаємось задовольнити інформаційний голод щодо земельних питань та допомогти селянам за необхідності знайти правовий захист.
- Скільки фермерів потребує правової допомоги?
- Близько 9% опитаних сказали, що відчували потребу у правовій допомозі чи консультаціях, і ще понад 6% мають зараз невирішені правові питання щодо земельного паю. Може здатися, що це невисокі цифри… Але якщо зважити на загальну кількість власників паїв в Україні, то за цими відсотками стоять близько 500 тис. суперечок, які стосуються землі. Щоб їх вирішити, необхідно виконати великий обсяг роботи. Нам до неї не звикати. Ми й надалі працюватимемо над тим, щоб проблем у земельних відносинах було менше, і щоб земельна реформа в Україні була прозорою, а землевласники не залишалися наодинці із земельними проблемами.
Михайло ВЕРНІГОРА,
Національний прес-клуб з аграрних та земельних питань
Матеріал сайту: ukrapk.com