Вплив добрив на врожайність картоплі
Картопля — один із найбільш уживаних продуктів в Україні. За обсягами виробництва цього коренеплоду ми поступаємося тільки Китаю, Індії та Росії. Більшість вирощеної картоплі припадає на приватні господарства та малі та середні фермерські підприємства.
Однак, незважаючи на популярність цього продукту, значні обсяги його виробництва та природну родючість українських ґрунтів, урожайність картоплі залишається порівняно низькою. Так, середня врожайність картоплі у країнах ЄС становить 45–55 т/га, тоді як в Україні залишається на рівні 12–25 т/га.
Шлях до підвищення врожайності та забезпечення належної якості картоплі лежить у площині технології вирощування. Можна виділити такі фактори впливу:
- якість посадкового матеріалу, зокрема використання сортів та гібридів з високими показниками продуктивності, зональної адаптивності та стійкості до хвороб;
- належне харчування рослин та їх доступ до необхідних мікроелементів;
- оптимальний водний режим ґрунту під час вегетації;
- раціональний догляд за посівами, який включає боротьбу з бур'янами, підгортання кущів та боротьбу зі шкідниками.
У цій статті зупинимося на забезпеченні належного харчування для рослин.
Картопля відноситься до рослин із слаборозвиненою кореневою системою, що зумовлює її харчування виключно в поверхневому шарі ґрунту. З одного боку, це значною мірою звужує базу отримання поживних речовин, а з іншого – дозволяє максимально ефективно використовувати добрива шляхом їхнього дозованого внесення безпосередньо до зони живлення рослин.
Шляхом досліджень встановлено, що використання органічних добрив при вирощуванні картоплі позитивно впливає на підвищення врожайності і становить у середньому до 10–15% її приросту. Однак їх внесення для сучасного виробника стає дедалі складнішим. Це зумовлено скороченням тваринництва і, як наслідок, дефіцитом органічного матеріалу та підвищенням його вартості на ринку.
Окремо стоїть питання забезпечення зберігання та транспортування таких добрив. Слід зазначити, що точкове внесення органічних добрив можливе лише з використанням ручної праці. Засоби механізації в основному розраховані для агрегатування з потужною технікою, для обробки значних площ і передбачають суцільне внесення органічних добрив. Це призводить до значних витрат за обмеженої ефективності внесення добрив.
Звичайно, відповідальний фермер стежить за відновленням родючості ґрунтів шляхом суцільного внесення добрив в осінній період, використання сидератів та дотримання раціональної сівозміни. Однак суттєво вплинути на врожайність такої вимогливої до поживних речовин культури, як картопля, це не дозволить. Тому актуальним залишається питання внесення мінеральних добрив безпосередньо до зони росту рослин при посадці. Первинними мікроелементами, необхідними картоплі у початковий період вегетації та протягом усього цього періоду, є:
- азот
- фосфор
- калій
Азот впливає всі процеси, які у рослинах, зокрема на врожайність і якість сільськогосподарської продукції. Однак він легко вимивається, що спричиняє загрозу його дефіциту на початковому етапі розвитку рослин. Тому внесення азоту під час посадки є обов'язковою умовою раціонального господарювання.
При вирощуванні насіннєвої та ранньої столової картоплі вносять азоту 100–110 кг/га. Для продовольчої картоплі необхідно азоту 120-170 кг/га. Його зазвичай вносять у формі азотно-фосфорних добрив із низьким вмістом хлору.
Фосфор - первинний мікроелемент, який є складовою багатьох органічних сполук, зокрема білків. Він відіграє важливу роль у транспорті вуглеводнів, розвитку кореневої системи та визріванні рослин. Цей елемент поглинається рослиною через коріння шляхом дифузії, тому має бути у безпосередній близькості до нього.
Рослини засвоюють фосфор протягом усього періоду вегетації, але найбільше на її початку. Тому важливим є забезпечення рослин картоплі достатньою кількістю фосфору у початковий період безпосередньо у зоні живлення рослин. Найкраще засвоєння цього мікроелемента відбувається при його розчиненні у воді, це забезпечується використанням фосфору у складі суперфосфату, подвійного суперфосфату та фосфату амонію. Для насіннєвої картоплі рекомендується вносити фосфорний ангідрид 160–180 кг/га, а під продовольчу — 130–150 кг/га.
Для рослин картоплі важливим є внесення достатньої кількості калію, який відіграє велику роль у освіті та транспорті вуглеводів. Також він регулює процеси поглинання та випаровування вологи та підвищує стійкість рослин до хвороб. При нестачі калію спостерігається темно-зелене забарвлення листя, поглиблення жилок з подальшим швидким засиханням листя, що не дає можливості сформуватися високому врожаю. Калій сприяє підвищенню посухостійкості, а також знижує ймовірність механічного пошкодження та посиніння бульб при зберіганні. Під насіннєву картоплю рекомендується вносити оксиду калію до 250 кг/га, а під продовольчу — до 300 кг/га.
Необхідно враховувати, що хлор у складі калійних добрив негативно впливає на вміст сухої речовини в картоплі та її врожайність. Тому під картоплю необхідно вносити калійні добрива з низьким вмістом хлору чи ні.
Зі сказаного вище можна зробити висновок, що при посадці картоплі раціонально вносити комплексні добрива, що містять азот, фосфор і калій. Конкретні дози та склад добрив визначають з урахуванням наявних у ґрунті мікроелементів, його рН, попередників та іншого. Однак є низка досліджень, якими встановлено збільшення врожайності картоплі до 32% при локальному внесенні під час посадки комплексного добрива у дозі N30P60K30.
Його можна готувати самостійно, використовуючи, наприклад, гранульоване добриво нітрофоску, змішуючи його із суперфосфатом та калійною сіллю. Співвідношення компонентів розраховується залежно від складу добрива вибраної марки. Можна використовувати складні добрива із складом, максимально наближеним до оптимального.
В умовах особистого господарства або малих та середніх фермерських підприємств доцільно використовувати картоплесаджалку, додатково оснащену бункером для одночасного внесення добрив виробництва ПП Крючков. Конструкція картоплесаджалки передбачає агрегатування з мотоблоками та мототракторами потужністю від 6 к. с. та забезпечує регулювання кроку посадки, а також частоти та дози внесення добрив.
Використання модернізованої картоплесаджалки забезпечить не лише якісну посадку, а й доставку рослинам картоплі необхідних мікроелементів безпосередньо в зону харчування, створить умови для формування високих урожаїв із належною якістю продукції. Крім того, такий засіб механізації мінімізує витрати ручної праці та забезпечить стабільні параметри процесу посадки та внесення добрив.